Інформація для батьків
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї
1. Сприятливий мікроклімат у родині.
2. Спільна діяльність членів сім’ї, що
3. Справедливий розподіл обов’язків, заємодопомога
та взаємопідтримка.
4. Спільний життєвий світогляд.
5. Оптимістичні настрої родини.
6. Особистий приклад батьків – головний метод
родинного виховання (наслідування досвіду).
7. Шанування членів родини, повага до старших.
8. Бережливе ставлення до природи.
9. Активна участь дітей у сімейному житті.
10. Відсутність насилля в родині.
11. Збереження родинних традицій і звичаїв.
12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
Поради батькам на кожен день
1. Говоріть синові або доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.
2. Коли ви лаєте дитину, не вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.
3. Не розлучайтеся з дитиною у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.
4. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж таки, як добре у нас вдома».
5. Вселяйте давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».
6. Наші розмови з дітьми нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками) гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.
7. У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки.
Золоті заповіді батькам
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.
1. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2. Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
3. Ніколі не навчайте тому, в чому самі не обізнані.
4. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5. Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7. Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9. Не ставтеся до дитини зневажливо.
10. Будьте послідовними у своїх вимогах.
11. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.
Рекомендації щодо організації домашньої роботи
1. Не виконувати домашні завдання зразу після повернення зі школи. Спочатку необхідно відпочити, прогулятися на свіжому повітрі.
2. В першу чергу виконувати найскладніші домашні завдання і не залишати без потреби частину роботи на наступні дні;
3. Перед тим, як приступити до роботи, слід підготувати все необхідне, щоб потім не витрачати час на пошуки. На робочому місці повинен бути порядок;
4. Завдання, які потребують особливої концентрації уваги, повинні супроводжуватися перервами для відпочинку. При довготривалій розумовій роботі концентрація уваги повільно слабшає. Важливі пункти вивченого слід повторити перед сном;
5. При колективній роботі з однокласниками необхідно зберігати високу самодисципліну;
6. Тільки після успішного виконання домашньої роботи можна зайнятися іншими справами;
7. Потрібно слідкувати за осанкою та відстанню від краю столу до очей, яка повинна становити 35-40 см.
8. Необхідно слідкувати за тим, щоб:
8.1. робоче місце було достатньо освітлене;
8.2. стіл відповідав росту дитини (не можна допускати, щоб учень не діставав ногами до підлоги);
8.3. була правильно підібрана кольорова гама тонів для оформлення кімнати;
8.4. домашнє завдання виконувалося в спокійній обстановці;
8.5. робоча кімната була провітрена;
8.6. температура повітря в приміщенні була нормальною.
Що необхідно контролювати батькам при виконанні дитиною домашнього завдання
― ставлення учня до виконання домашніх завдань як головного його обов’язку, такого ж, як у батьків робота: "Сьогодні ми на виробництві справилися з дуже складним завданням, а як пройшов твій шкільний день?”;
― дотримання учнем режиму дня ("Чому ти сьогодні пізніше починаєш виконувати домашнє завдання?”);
― акуратність утримання робочого місця, користування підручниками і зошитами, наявність розкладу, пам’ятки учня, дотримання режиму дня та ін. ("Потрібно навести порядок на столі. Чому розкидані підручники?”);
― готовність учня до виконання завдання: чи записано у нього, що задано, чи знає як виконувати завдання, в чому його суть, чого він повинен навчитися ("Покажи, чи детально записано у тебе, як виконувати завдання?”);
― чи правильно організована домашня робота; чи виконуються завдання, задані в цей же день, чи тільки ті, що потрібні на завтра; з чого починається виконання, із складних робіт чи легких, з практичних чи теоретичних й т. ін. ("Постарайся виконати задане сьогодні, поки добре пам’ятаєш, що й як потрібно робити”);
з’ясування змісту виконуваного завдання: "Поясни мені суть твоєї роботи”;
спостереження за характером поведінки учня в процесі роботи, наприклад, учень неуважний, сидить і дивиться на одну точку ("якщо втомився — припини роботу на 5 хвилин і відпочинь, облиш сторонні думки”).
