«Затверджено»

Директор школи ______________І.І. Присяжна

ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ ШКОЛИ

на 2018-2019 н.р.

         У поточному навчальному році виховна робота буде спрямована на виконання таких завдань:

1. Забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та соціальних вимог.

2. Підвищення соціального статусу виховання у системі освіти закладу, зміцнення й розвиток виховних функцій закладу.

3. Забезпечення взаємодії закладу з усіма соціальними інститутами, дотичними до виховання дітей та учнівської молоді, розширення складу суб’єктів виховання, посилення координації їхніх зусиль.

4. Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з закладом.

5. Розвиток учнівського самоврядування в закладі, використання нових форм реалізації виховного потенціалу дитячого та молодіжного руху.

6. Оптимізація змісту і форм виховного процесу.

7. Збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості.

8. Попередження та локалізація негативних впливів факторів соціального середовища на особистість.

9. Формування досвіду гуманістичних відносин на основі засвоєння та реалізації в повсякденному житті етичних норм і гуманної моралі.

10. Психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні.

11.Залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки.

12. Розвитоктворчогопотенціалувсіхсуб'єктівнавчально-виховногопроцесу.

13.Життєтворчість як здатність забезпечити дитин іможливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини.

14.Педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії.

15.Педагогічний захист й підтримкадітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки.

16. Самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Виховні досягнення

1.Сформованість основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості:

— усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров'я (фізичного, психічного, соціального, духовного, культурного) свого і кожної людини;

— адаптація до змін навколишнього середовища, пізнання прекрасного у собі, основ самооцінювання, самоконтролю, саморегуляції, самоповаги, почуттягідності, безпеки власної життєдіяльності;

— знання та навички ведення здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму).

2. Сформованість життєвих компетенцій:

− мої духовні закони;

— розуміння та реалізація "Я-концепції" особистості;

— імунітет до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;

— уміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв'язувати конфлікти на основі принципів толерантності;

{C}{C}{C}— навички самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки;

— особиста культура здоров'я;

— "Ні" шкідливим звичкам.

  ДУХОВНИЙ ОЛІМП УКРАЇНИ

Літературний вечір, присвячений Лінi Костенко

Ліворуч на сцені – журнальний столик, застелений вишитим рушником. На ньому – книжки, у вазі живі – квіти. Тут «працює» Поет – Ліна Костенко, відбуваються її діалоги з Музою, Долею, донькою, кореспондентом. Праворуч – два стільці для тих, хто розмовлятиме з Поетом. Там же інсценізуються уривки роману «Маруся Чурай». Ведучі, читці та Скрипка виступають на авансцені.

Порада вчителеві. На роль Ліни Костенко треба підібрати розумну, надзвичайно відповідальну, з багатим духовним світом, залюблено в рідне слово одинадцятикласницю, яка змогла передати бодай наближено образ своєї геніальної учасниці. Інші ролі теж відповідальні. Готуватися до цього літературного вечора треба сумлінно й дуже серйозно, щоб під час вистави не допустити ні заминок, ні збоїв і не спримітивізувати  сценічно дійство, а викликати захоплення постатями двох талановитих українок – матері і доньки.

Вступне слово вчителя. Любі друзі! Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського Митця Ліни Василівни Костенко. На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як « нерозгадане чудо», «голос народу». Якими мають бути слова, що могли б схарактеризувати цей феномен української культури адекватно його значенню і силі! Маючи воістину  Божий дар слова, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадянської мужності. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства.

Вслухайтесь в Слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих, і поетичних.

Отже, запрошуємо вас у поетичний світ Ліни Василівни Костенко.

Скрипка ( виконує «Легенду» композитора А. Венявського, потім декламує).

Відмикаю світанок скрипичним  ключем.

Чорна ніч інкрустована ніжністю.

Горизонт піднімає багряним плечем

день – як нотну сторінку вічності.

Ліна Костенко

Що сьогодні?

Який веселий фрагмент

із моєї шаленої д о л і?

Усміхається правда очима легенд

і свобода – очима неволі.

Ведучий. Ліна Василівна Костенко - поет, філософ, безстрашний й напружено мислячий митець, кришталево чесний перед своїм народом і власною совістю. ЇЇ геній, незважаючи на всі катаклізми й катастрофи, гоніння й замовчування, був і залишається могутнім незламаним деревом, олімпом сучасної поетичної думки.

Ведуча. Далекі від видавничого процесу люди навіть і уявити собі не можуть, крізь які «лінзи» в 60 – 70-і роки розглядалося кожне слово, як немилосердно перетрушувалися рукописи й викидалося з них усе, що мало бодай натяк на незгоду з офіційною ідеологією. Ліну Костенко звинувачували в найтяжчих гріхах, говорили про ідейну хибність її творчості. Вона надовго замовкла, але не покаялася, а продовжувала писати, тільки вже в шухляду.

Ліна Василівна

Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гріш,

А другі – як бідні Міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто – і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,

Доля. Ти все одно не візьмеш мене…

Ліна Василівна. А може візьму?

Доля.

Ти собі затям…

За мене треба платити життям,

А я принесу тобі горе.

Ліна Василівна.

Хто ж ти така?

Як твоє ім’я? Чи варта такої плати?

Доля. Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

Ліна Василівна.

Я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Доля собі сама.

І що зі мною не станеться -

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

Ведучий. Ліна Костенко не любить галасу, вона скромна і нечестолюбна, рідко спілкується з репортерами. Ми майже небачено її на телеекрані. Тому наводимо інтерв’ю, яке кореспонденту Світлані Ференець пощастило взяти у 1990 р. в її доньки, відомої поетеси й літературознавця Оксани Пахльовська – ставитися до популярності маминого імені.

Кореспондент. Оксано! Ось переді мною лист із Запоріжжя від Любові Зайченко. Вона пише: «Зовсім недавно я прочитала добірку віршів Ліни Костенко, переписано моєю знайомою від руки. Коли зможете, то надрукуйте розповідь про цю людину». Як Ви особисто – як донька Ліни Василівни і як відома поетеса Оксана Пахльовська – ставитися до популярності маминого імені?

Оксана Пахльовська. Мама свого часу стала легендою. Це тоді, коли кострубатий молоток репресії у грубих каплатих руках розбив на уламки цілісінький і чистий кристал української культур 60-х. Власне, відповісти поставлене вам запитання – це відповісти: чому Ліну Костенко не друкували шістнадцять років. А мамина поезія уже з перших віршів була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу

Усі ці роки мама мені здавалась хранителькою згасаючого вогню, самотньою на березі найчорнішого з морів. «Я умирала серед вас, отут під небом України». Це не тільки про Марусю Чурай. Це мама і пр. себе. Вона писала історію. Історію свого народу. Історію його трагедій і прозрінь. І в Україні прокидалась пам’ять, вбивана десятиліттями. Вбивана століттями. Мама торкнула той шар історії, який залягає в генах.

Ще одна причина такої популярності маминої поезії – естетична розімкненість цієї поезії на весь діапазон людського буття.

Кореспондент. У книжці Михайла Слабошпицького Ліна Костенко постає мужньою і вольовою людиною. А яку її рису Ви б назвали головною – як жінки, матері?

Оксана Пахльовська . Короткі і сумні спогади… Шістдесяті. Я у Ржищеві в дідуся. Ходжу навколо грядочки полуниць «Вікторія», заклавши руки за спину і граю в тюрму. Ось я у в’язниці, ось до мене підходять «вони», але я їм нічого не скажу. А мама у Львові – на судах. Кидає квіти політв’язням , їй крутять руки, вона б’є кулаками по «воронках»… я жду її.

Сімдесяті… В цей час на руках у мами – маленьке дитя, мій молодший братик Василько, який зіпнеться на ніжки і почне ходити й говорити в роки маминого літературного небуття. Це мужність мами як жінки – народити дитину в розгул чуми. Це правічний інстинкт, віра в перемогу життя і його непереможність.

1980: після всіх кіл видавничого пекла вихід «Неповторності» все одно під загрозою. Останній спосіб: мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф із першої після шістнадцяти років мовчання публікації в «Літературній Україні» влітку 1976 року. Наш тато каже: «Ліно, у тебе ж діти!» Мама відповідає: «Діти мені простять».

З цього приводу я хочу прочитати одну з маминих поезій, в якій вона говорить сама за себе.

Я в людей не проситиму сили,

я нічого в житті не просила,

як не просять гранітні схили,

щоб у спеку дощі їх зросили.

Я в людей попрошу тільки віри

в кожне слово, почуте від мене,

в кожний погляд очей моїх сірих,

в кожну ласку рук не студених.

Ведуча. У нас добре навчилися не помічати особливо яскравих зірок, робити вигляд, що їх не існує. Ще замолоду душа Ліни Костенко задихалася в атмосфері духовної блокади, тотального наступу на паростки національного відродження, засилля кар’єристів і підлабузників. Її поезія була криком протесту.

Читець

Блюстителі, халтура – ваше хобі.

Ви, фабриканти вір і недовір,

зробити вам би по духовній пробі –

вас забракує кожен ювелір.

Номенклатурні дурні, бюрократи,

пласкі мурмила в квадратурі рам!

Ваш інтелект не зважать на карати,

а щонайбільше просто на сто грам.

Ведучий. Політичні наглядачі за літературою дуже боялися, щоб слово Ліни Костенко не набуло всенародного поширення і не збурило людей. Вони боялися недаремно. Це слово мало на всіх вплив набагато більший, аніж усі агітаційні засоби функціонерів від культури.

Згадує літературний критик В’ячеслав Брюховецький. У студентські роки однокурсник однокурсникові передавали переписані від руки поезії забороненого тоді автора – Ліни Костенко. Ми б багато чого не досягнули і не відстояли у своїй душі, у своєму світорозумінні, якби не знали, наперекір усьому, про існування десь там Ліни Костенко. За це я низько схиляюсь перед поетесою від імені свого і майбутнього поколінь, остаточне духовне й громадянське становлення яких припало на безлико-сірі 70- ті роки.

Читець

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

із них почав і ними ж завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ведуча. Що ж так хвилювало в той час Ліну Костенко? Які пекельні муки терзали й мучили її вразливу поетичну душу?

Читець

Поезія згубила камертон.

Хтось диригує ліктями й коліном.

Задеренчав і тон, і обертон,

і перша скрипка пахне нафталіном.

Поезія згубила камертон.

Перецвілась, бузкова і казкова.

І дивиться, як скручений пітон,

скрипковий ключ в лякливі очі слова.

У правди заболіла голова

од часнику, політики й гудрону.

Із правдою розлучені слова

кудись біжать по сірому перону…

Скрипка виконує «Кантабіле» композитора Паганіні. Входить Муза.

Ліна Костенко

Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

і мокре листя падає на брук.

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

твій плащик ледь прип’ятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,

така одно-однісінька вночі!

Де ти була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася в імлі?

І по якій несповідимій карті

знаходиш ти поетів на землі?

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне.

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.

Муза

Не треба думати мізерно.

Безсмертя є ще де-не-де.

Хтось перевіяний, як зерно,

У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,

його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

Ведучий. Але Божа справедливість все-таки є. 1977 року після довгих вагань і консультацій на вищому рівні цензура дозволила вихід поетичної книжки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки». Це була книжка великого болю, тривоги й іронії. Замість набридлих фанфар і барабанів читачі, нарешті, відчули справжній словесний симфонічний оркестр.

(Скрипка виконує прелюдію «Алегро» композитора Крейслера)

Читець

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

Ведуча. На початку 80-х років з-під пера поетеси народжується історичний роман у віршах «Маруся Чурай», названий українською енциклопедією середини 17 ст. Шлях його до читача теж був досить тривалим. Які крамоли тільки не приписували цьому творові і в чому тільки не звинувачували авторку! У буржуазному підході до висвітлення подій минулого, націоналізмі, вихвалянні козаччини тощо.

Інсценізується уривок з роману «Маруся Чурай», ІІІ розділ («Сповідь») від слів «Вже воду брала з іншої криниці» до – «…Оце і є вся правдонька про нас»

Ведучий. 1987 року в житті Ліни Василівни відбулася знаменна подія – їй присуджена Державна премія імені Т.Г.Шевченка за історичний роман «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність». Це була вистраждана і заслужена нагорода. Слово Ліни Костенко завжди було на сторожі правди. «Література, – писала поетеса, – це не змагання, а боротьба. Боротьба не амбіцій, не стрибки в висоту, не біг наввипередки. Це одвічна боротьба добра і зла, справедливості і несправедливості, людського і нелюдського. Хто знає, якби не така нелегка доля, чи змогла б я підняти свою поезію до таких висот.

Що доля нелегка, – в цім користь своя є.

Блаженний сон душі мистецтву не сприяє»

Ведуча. Крім історико-романтичного роману «Маруся Чурай», є в поетеси й інші твори, в яких чути голос віків. Прикметно, що з історії Ліна Костенко вибирала найтрагічніші її сторінки: суд над легендарною Марусею Чурай, спалення Жанни д’Арк, осліплення князя Василька, помста княгині Ольги древлянам, розп’яття Ісуса Христа, смерть Предтечі…

Ведучий. Що б не писала поетеса, на першому місці завжди були проблеми морального вибору, а те, що вона розв’язувала їх на матеріалі подій тисячолітньої давності, лише надавало особливої значущості: якщо люди здавна мучилися ними, то їх неодмінно треба вирішувати.

Читець

Нажився він. І недругів нажив.

Йому було без року дев’яносто.

Життя стужив, і друзів пережив,

і умирав зажурено і просто.

Важкі повіки… стежечка сльози…

і жаль безмірний однієї втрати:

«В мистецтві я пізнав лише ази.

Лише ази! Як шкода умирати…»

Земля пером. Чудний був чоловік.

Душа понад межею витривалості.

Щоб так шукати, і за цілий вік –

лише ази! – ні грана досконалості.

Ти, незглибима совісте майстрів,

тобі не страшно навігацій Лети!

Тяжкий був час. Тепер кого не стрів –

усі митці, художники, поети.

Всі генії.

На вічні терези

кладуть шедеври у своїй щедроті.

Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,

Був Мікеланджело Буонаротті.

Ведуча. Збірка «Інкрустації» – це розсип перлин мудрості. Вони ніби показують усім нам істинні шляхи добра, мобілізують волю, додають сили протистояти злу, активно формують високі моральні переконання. За цю збірку Ліні Костенко присуджена одна з найпрестижніших премій – премія Ф.Петрарки, титана італійського Відродження. У дипломі, зокрема, зазначається: «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». Не українській, а світовій, бо справжня поезія, звісно ж, належить світові. Це є свідченням того, що Україна входить до духовного й інтелектуального європейського і світового братства.

Ліна Костенко

Те, що принижує, – пронизує.

Душа образ не забува.

Все, чим образили поета,

акумулюється в слова.

А слово – струм. А слово – зброя.

А віще слово – вічове.

Душа, зруйнована, як Троя,

своїх убивць пережива.

Ведучий. Ліна Костенко самобутня, самостійна у всьому. Вона віддає перевагу дорогам невторованим, темам – нерозробленим. Переспіві у неї немає. Кожне явище вона сприймає й описує по-своєму. Духовна предтеча шістдесятників, поетеса відкрила для них основні ідейні й стилістичні обрії, стала законодавицею літературної моди, ревно дотримуючись національних традицій, духовним донором для всієї української культури, візитною карткою поетичної України. Вона була і є найпопулярнішим поетом серед читачів усіх вікових категорій, найчеснішим, найбезстрашнішим, з нині живущих, митцем слова, який ніколи не зважав на кон’юктуру. Тому з повним моральним правом Ліна Костенко говорить своїм читачам жорстку правду про них самих і про те, в якому суспільстві вони живуть. Це діє отвережуюче.

У 1993 р. в « Літературній Україні» були надруковані сатиричні віршовані мініатюри під загальною назвою « Коротко – як діагноз». Вони про нас.

Читець 1-й.

Ми дикі люди, ми не знаєм звичаїв.

Ми нищим ліс. Ми з матір’ ю на «ти».

Ми свій кінець пришвидшуєм, пришвидшуєм

У колективних нетрях самоти

Читець 2-й.

Душа ніяк не вийде із-під варти,

То культ особи, то культура мас.

Колись ми, кажуть, виникли від мавпи,

Надалі мавпа виникне від нас.

Читець 3-й.

Вмирає Дніпро і Арал не воскрес. А може,

Земля вже й не зірка?

Уже у шагреневій шкірі небес прорвалась озонова дірка.

Читець 4-й.

В минулому в нас відняли майбутнє.

В майбутньому нам віддадуть минуле.

А де ж наше життя сьогочасне?!

Читець 5-й. Історія сміється сардонічно.

Читець 6-й. Так століття – навіть зрячі йдуть наосліп.

Читець 7-й.

І не надійся, все це минеться,

Допоки хам не схаменеться.

Читець 8-й.

Так багато попелу на світі,

Що він вже не стукає в груди людства.

Читець 9-й.

Імперія – гріховність і верховність

Іови націй  в череві кита.

Проникливі балачки про духовність

І шовінізму чорна блекота.

Читець 10-й. В мені щодня вбивають Україну.

Читець 11-й.

Поети, не катуйте читача!

То непрощенно – гріх багатослів’я

Коротко – як діагноз.

І хоч трошки надії.

Ведучий. Золоту сторінку творчості Ліни Василівни становить її духовний діалог з матінкою природою. Це особливо ніжна струна  її поетичної ліри, напоєної любов’ю до всього, що живе під небом рідної України.

Читець.

Мене ізмалку люблять всі дерева,

І розуміє бузиновий Пан,

Чому верба, від крапель кришталева,

Мені сказала: «Здраствуй!» крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

На щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю. Я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю.

Ведуча. Симфонія кохання у творчій палітрі поетеси – ніби «золоте пташеня» поетичного саду. Ці перлини інтимної лірики дають щасливу нагоду делікатно доторкнутися до найяскравішого в душі автора. Читаючи її вірші про кохання, ми ніби поринаємо в дивовижний світ високих почуттів – святих і чистих, високошляхетних і одухотворених не лише поетичним генієм Ліни Костенко, а її високістю і духу та мудрістю. Вона сама встановляє найвищу планку почуттів, які можуть здолати лише Антеї духу, освячені небесами люди.

Читець.

І день, і ніч, і мить, і вічність,

І тиша, і дев’ятий вал –

твоїх очей магічна ніжність

і губ розплавлений метал.

В ніч високосного притулку –

коли йде обертом земля –

ти до плеча мене притулиш

безсмертним рухом скрипаля.

(Скрипка виконує «Андантино» композитора Хачатуряна)

Читець

… спини мене отямся і отям

така любов буває раз в ніколи

вона ж промчить над зламаним життям

за нею ж будуть бігти видноколи

вона ж порве нам спокій до струни

вона ж слова поспалює вустами

спини мене спини і скамени

ще поки можу думати востаннє

ще поки можу але вже не можу

настала черга й на мою зорю

чи біля тебе душу відморожу

чи біля тебе полум’ям згорю.

Заключне слово

Поетичне слово Ліни Костенко пророче, наповнене філософською глибиною, високою духовністю, збагачене й розцвічене всіма барвами веселки. Воно збагачує читача інтелектуально, звеличує душу і серце благородними шляхетними почуттями, чарує несказанною красою слова. Говорити про її поезію – означає говорити про святість душі людини, її гідність, про ідеали добра, істини й краси, про нездоланність правди і необхідність боротьби за неї.

Саме Ліна Костенко є тим, хто наважився вголос сказати про ницість української державної політики, що з 1991 року була побудована на пострадянських псевдоцінностях; саме Ліна Костенко є апологетом нового європейського мислення. І події помаранчевої революції це іще раз підтвердили. Тільки от гімнів вона не писала і писати не буде. Бо просто не вміє, не може. Вірші вибирають її для своєї еманації, а не вона їх, бо її Слово, її вірші — це голос серця, тобто Голос Правди і Слово Честі.

О, не взискуй гіркого меду слави!

Той мед недобрий,

від кусючих бджіл.

Взискуй сказать

поблідлими вустами

Хоч кілька людям необхідних слів.

До сих пір Ліна Костенко не є публічною людиною, не прислужується нікому. Вона залишається Поетом нашої епохи.

"Гортаючи календар"

Тематичні вечори-свята і традиції народів Німеччини, Великої Британії, Сполучених Америки та Штатів Франції


ТЕМАТИЧНИЙ ВЕЧІР "ЛІТО, ОСІНЬ У СВЯТАХ І ТРАДИЦІЯХ НАРОДІВ НІМЕЧЧИНИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІ, США ТА ФРАНЦІЇ"
Тематичний вечір "Літо, осінь у святах і традиціях народів Німеччини, Великої Британі, Сполучених Штатів Америки, Франції" пройшов у такій послідовності:
I. Вступна частина
II. Розповідь про свята
1. День народження королеви Великої Британії
2. День незалежності (США).
3. День прапора (Велика Британь, США).
4. День взяття Бастилії (Франція).
5. Фестивалі у Франції.
7. День німецької єдності.
8. Свято пива (Німеччина).
9. Хеллоуїн (Велика Британь, США).
10. День усіх святих.
11. Ніч вогнищ (Велика Британія).
12. День Перемирення (Франція, Велика Британь, США).
13. День святого Мартина (Німеччина).
14. День дурощів і пустощів (Німеччина).
15. День подяки (США).
16. День святої Катерини (Франція, Париж).
III. Заключне слово ведучих
Мета:
•    поширити знання учнів про осінні та літні свята й традиції в країнах вивчаємих мов;
•    прищеплювати молоді інтерес до вивчення іноземних мов, народних звичаїв і традицій, культурної спадщини свого та інших народів;
•    стимулювати учнів виховувати в собі особистість;
•    розвивати інтелектуальні та емоційну сфери особистості молоді, її пізнавальні інтереси;
•    підвищувати рівень мотивації вивчення іноземних мов;
•    продемонструвати рівень володіння іноземними мовами.
Обладнання: великий макет календаря з датами свят і назвами на іноземній та рідній мовах, макети автомобіля, літака, потяга, національні німецькі костюми, шарфи кольору національного прапору Франції, костюми для виконання байки "La cigale et la fourmi", казок " Попелюшка" та "Бременські мизиканти", свята Хеллоуїна, головні убори до свята Катерини, магнітофон, аудіозаписи, музичний інструмент.
Місце проведення: святково прикрашена актова зала.
(Звучить мелодія пісні "Листья желтые" на музику Р. Паулса, на сцену виходять ведучі).
Багряна осінь красить клени,
У золото вбира поля,
І гарна, ніби наречена,
Багрянцем міниться земля.
Bunt sind schon die Walder
Gelb die stoppelfelder
Und der Herbst beginnt.
Rote Blatter fallen
Graue Nebel wallen
Kuhler weht der Wind.
L'automne ce sont les feuilles qui tombent
Les jours plus courts et les nuits plus longues
L'automne c'est la pluie
Et la recolte de beaux fruits
L'automne ce sont les bois dores
Et la rentree des ecoliers.
Early morning, the mist is drifting,
Across the autumn-coloured leaves,
Dark clouds move across the valley,
Slowly as the morning breaks.
Унылая пора. Очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса.
Люблю я пышное природы увяданье
В багрец и золото одетые леса.
Надворі осінь. Прекрасна, чудова пора. Відлітають у вирій журавлині ключі. У прощальному танку кружляє багряне листя, облітаючи з дерев. Ніжні промені останнього тепла зігрівають нас. Соковиті, ароматні плоди прикрашають наші столи.
Але осінь - це ще й короткі дні, часті дощі, сирість і сльота.
І як приємно в дощовий осінній день, сидячи біля каміну, згадувати тепле літо, час канікул і подорожей.
Пропонуємо вам здійснити разом з нами невеличку подорож по святковому календарю літа та осені країн, мови яких ми вивчаємо.
Отже, приємної вам подорожі, шановні друзі!
Dear friends,a happy journey!
Gute Reise, liebe Freunde!
Bon voyage, chers amis!
Кожна країна має багато свят. Є свята офіційні, державні, пов'язані з історичними подіями країн; з великою повагою святкують свята релігійні; дуже полюбляють свята народні, регіональні, де в піснях і танцях найбільш проявляється душа народу, його традиції та звички, а також не можна не згадати сімейні свята.
(На краю сцени стоїть макет календаря з датами та назвами свят на рідній та іноземній мовах. Учні-ведучі перегортають сторінки календаря, розповідаючи про свята.)
Велика Британь має багато свят, деякі з них дуже схожі зі святами інших країн, а деякі мають свої, національні особливості.
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОРОЛЕВИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
У червні Велика Британія відмічає День народження королеви Єлизавети, яка з'явилася на світ 21 квітня 1926 року, але за традицією кожний рік день народження королеви відмічається у другу суботу червня.
У суботу всі урядові заклади прикрашені державними прапорами. По полудні над державною резиденцією королеви - Букінгемським палацем, пролітають літаки різних типів. Повітряний парад продовжує яскравий військовий парад, закінчує церемонію святковий феєрверк.
А на площу Букінгемського палацу для участі у святковому концерті запрошуються всесвітньовідомі виконавці.
Пропонуємо вам послухати пісню з репертуару групи "Бітлз", яка є національним надбанням Англії.
(Звучить пісня "Yesterday").
Yesterday
(Lennon/McCartney)
Yesterday, all my troubles seemed so far away
Now it looks as thought they're here to stay
Oh, I believe in yesterday.
Suddenly, I'm not half to man I used to be,
There's a shadow hanging over my.
Oh, yesterday come suddenly.
Why she had to go I don't know she woldn't say.
I said something wrong, now I long for yesterday.
Yesterday, love was such an easy game to play.
Now I need a place to hide away.
Oh, I believe in yesterday.
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Головне свято Сполучених Штатів Америки - це День незалежності, що святкують 4 липня. Сполучені Штати отримали незалежність у результаті тривалого та болісного процесу. У середині XVIII століття Новому Світу стала незручною система, при якій ним керував король, що перебував у 3000 милях за океаном. Британська імперія обкладала колонії великими податками.
У 1775 році почалася війна за незалежність. 2 липня 1776 року була затверджена Декларація незалежності, але війна тривала до 1783 року. Після війни День незалежності став національним святом і офіційним вихідним.
4 липня американці влаштовують пікніки на весь день з улюбленими стравами: ход-догами, гамбургерами, картопляним салатом, печеними бобами тощо.
Скрізь чути веселу музику. Люди грають у бейсбол, або змагаються в бігу наввипередки, або в змаганнях, де виявляється, хто більше з'їсть пирогів чи кавунів. У деяких містах влаштовують паради людей, одягнених як перші батьки-засновники, які йдуть під музику шкільних оркестрів.
Увечері люди збираються подивитись феєрверк. Де б на земній кулі не перебували американці, вони збираються разом, щоб відсвяткувати День незалежності.
Послухайте, будь ласка, гімн Сполучених Штатів Америки "America, the Beautiful".
Бескрайними прекрасна небесами,
Златыми кукурузными полями,
Величьем пашен и багрянцем гор,
Америка, будь Господом любима
И благостью, и братством будь ранима
От синих рек до голубых озер.
(Учні виконують гімн).
America, the beautiful
O beautiful for spacious skies,
For amber waves of grain,
For purple mountain majesties above on thee,
And crown thy good with brotherhood
From sea to shining sea.
O beautiful for pilgrim feet
Whose stern impassion'd stress
A thoroughfare for freedom beat
A cross the wilderness.
America! America! God mend thine ev'ry flaw,
Confirm thy soul in selfcontrol, Thy liberty in law.
ДЕНЬ ПРАПОРУ
Ще одне патріотичне свято, яке відмічають і у Великій Британі, і в США - це день Прапору -14 червня.
У Сполучених Штатах 14 червня було задекларовано як національне свято в 1949 році президентом Гаррі Труменом.
Американський прапор змінювався з розвитком нації. Зoряно-смугастий прапор було затверджено як національний після проголошення незалежності США. Зірки на смугах символізують союз 13 перших штатів, поклавших початок державності США.
14 червня всі громадські заклади та приватні будинки прикрашені національними прапорами. У кожній школі та кожному класі діти стають перед прапором, поклавши праву руку на серце та вимовляють "Oбіцянку вірності".
Я присягаюсь на вірність прапору Сполучених Штатів Америки
та республіці, яку він представляє, народу та Богу,
які невідємні від свободи та правосуддя.
Багато пісень і віршів присвячено американському прапору, найбільш відомий з них - американський національний гімн прапору на слова Франсіса Кея, який ми й пропонуємо вашій увазі.
The Star Spangler Banner
Oh,say, can you see, by the dawn's early light,
What so proudly we hailed at the twiliggght's last gleaming,
Whose broad stripes and bright stars,through the perilous fight,
O'er the ramparts we watched were so gallantly streaming?
And the rocket's red glare,
The bombs bursting in air,
Gave proof through the night
That our flag was still there.
Oh, say, does that Star Spangled Banner yet wave,
O'er the land of the free and the home of the brave?
ДЕНЬ ВЗЯТТЯ БАСТИЛІЇ
14 ЛИПНЯ - велике національне свято Франції, День взяття Бастилії.
Бастилія, королівська фортеця, з XV ст. була державною в"язницею та вселяла жах і страх французькому народу. 14 липня 1789 року саме зі штурму Бастилії та її зруйнування почалася Велика Буржуазна революція, яка поклала кінець владі королів і дала початок першій французькій республіці. Її девіз "Свобода. Рівність. Братерство" - "Liberte. Egalite. Fraternite" - є девізом сучасної Франції. Більше століття, з 1880 року відмічається цей день як національне свято Французької Республіки.
14 липня асоціюється сьогодні з урочистістю військових парадів і участю в балах і феєрверках, які проводяться по всій країні, як у великих містах,так і в маленьких селах.
У Парижі свято починається факельною процесією ввечері 13 липня. Зранку 14 липня церковні дзвіниці або гарматні залпи сповіщають про початок військового параду.
(Звучить барабанна дріб і мелодія "Марсел'єзи".)
Під барабанну дріб і марші проходять Єлисейськими полями війська в парадних мундирах різних епох, пішки та на конях.
На центральній площі, площі Шарля де Голля, біля Тріумфальної Арки вони віддають честь Президенту та Уряду Франції.
(Звучить гул літаків.)
А в небі Парижу можна побачите надзвукові літаки, які, пролітаючи, залишають за собою димні кольорові шлейфи - синій, білий і червоний - кольори національного прапору. Уся столиця святково прикрашена, усюди панує припіднятий святковий настрій.
Пропонуємо вам послухати національний гімн Франції "Марсел'єзу".
За традицією, Свято 14 липня закінчується святковим феєрверком і балом, де танцюють до самого ранку.
І ми запрошуємо вас на площу Бастилії, де вже звучить традиційний французький вальс "Під небом Парижу".
(Учні  танцюють вальс.)

ФЕСТИВАЛІ У ФРАНЦІЇ
Франція - визнаний центр культури всього світу. І не дивно, що календар Франції такий багатий на культурні події, фестивалі та конкурси. А різноманітні ярмарки та карнавали стали народними святами. Назвемо декілька з них:
•    Любителі кіно добре знають Міжнародний кінофестиваль у Каннах.
•    Міжнародний фестиваль книжки проводиться в Ніці.
•    Саме тут, у Ніці, проходить всесвітньо відомий Карнавал квітів, куди приїздять гості з різних країн світу.
•    Фестивалі музики проводяться в Парижі, у Ля Рошель, у Монтоні.
•    Театральні фестивалі - у Нансі, у Авіньоні.
Відомий фестиваль у Авіньоні, який традиційно проводиться влітку, у липні-серпні, це водночас фестиваль кіно, музики та театру. Під відкритим небом Провансу можна почути та побачити театральні п'єси, нові фільми, пісні та танці, можна зустрітися та побалакати з акторами та виконавцями.
Крім великих, усесвітньовідомих свят є ще маленькі, котрі інколи називаються "kеrmesses", що означають народні свята на свіжому повітрі в маленьких містах і селах країни. Це - фольклорні свята. Вони традиційні та повторюються кожен рік. Французи шанують і з ревнощами зберігають традиції своїх регіонів, які несуть у собі окрему унікальність і самобутність.
Пропонуємо вашій увазі французьку народну пісню "Матушка Мішель" - "La Mere Michel".
С'est la mere Michel
Qui a perdu son chat
Qui crie par la fenetre
A qui le lui rendra.
C'est le pere Lustucru
Qui lui a repondu:
"Allez, la mere Michel,
Votre chat n'est pas perdu!"
Refrain: Sur l'air du tra-la-la }2
Sur l'air du tra-de-ri-de-ra tra-la-la.
C'est la mere Michel
Qui lui a demande:
"Mon chat n'est pas perdu,
Vous l'avez donc trouve?"
Et le pere Lustucru
Qui lui a repondu:
"Donnez une recompense,
Il vous sera rendu".
Refrain.
Et la mere Michel
Lui dit: "C'est decide,
Rendez-le-moi, mon chat,
Vous aurez un baiser."
Et le pere Lustucru,
Qui n' en a pas voulu
Lui dit:" Pour un lapin
Votre chat est vendu".
Refrain.
ДЕНЬ НІМЕЦЬКОЇ ЄДНОСТІ
У жовтні німецький народ святкує державне свято - День німецької єдності (der Tag der deutschen Einheit).
Цей день для кожного німця має велике значення. З 1945 по 1990 рік країна була розділена на дві держави - ФРН і НДР. Люди мріяли про воз'єднання цих держав, адже державний кордон розділяв не тільки країни, але й сім'ї, друзів, рідних. З великою радістю сприйнято було звістку про зруйнування Берлінської стіни, нарешті виповнилась мрія всього німецького народу про єдину Німеччину.
Пропонуємо до вашої уваги  національний гімн Німеччини, прийнятий у 1922 році першим президентом Німецької республіки Фрідріхом Ебертом на музику Франца Йосифа Гайдна.
(Учні виконують гімн.)
Еinigkeit und Recht und Freiheit
Fur das Deutsche Vaterland.
Danach lasst uns alle streben,
Bruderlich mit Herz und Hand.
Einigkeit und Recht und Freiheit
Sind des Gluckes Unterpfand.
Bluh' im Glanze dieses Gluckes,
Bluhe deutsches Vaterland.
СВЯТО ПИВА
Німеччина. У свідомості кожного іноземця вона асоціюється з такими поняттями:
Berlin - Берлін
Goethe - Гете
Autobahn - автобан
Punktlichkeit, Genauigkeit - пунктуальність і акуратність
Bier - пиво
Запрошуємо вас до столиці Баварії - Мюнхену на свято Пива - Oktoberfest. Це найбільше свято пива у світі, яке святкують ще з далекого 1810 року. Починається воно великою процесією з участю різних пивоварень різних регіонів Німеччини. Рівно опівдні бургомістр Мюнхена відкриває першу бочку пива, наповнює кухоль і виголошує промову.
(На сцену виходять учні з пивними кружками в руках.)
На це свято щорічно приїздять біля 6 млн гостей із різних країн світу, які випивають 5 млн літрів пива, з'їдають 320 тис. ковбасок, 590 тис. курчат.
Кожна пивоварня має свою палатку. У самій великій розміщаються біля 100 тис. осіб. У кожній палатці гостей розважає оркестр національної баварської музики.
(Учні танцюють )
ХЕЛЛОУІН
31 жовтня у Великій Британі та Сполучених Штатах відзначають свято Хеллоуіна, язицьке свято повернення душ померлих, які відвідують ті місця, де вони колись жили.
Будинки прикрашають спеціальними ліхтарями, виготовленими з гарбуза зі свічкою всередині. Головна розвага дітей на Хеллоуін - це випрошування гостинців. Діти переодягаються в маскарадні костюми та маски, ходять від будинку до будинку та кажуть "Trick or Treat?" - "пригощайте, або пожартуємо". Якщо їм не дають грошей або солодощів, вони можуть зіграти злий трюк, наприклад бризнути водою в обличчя.
Увечері влаштовуються Хелоуін-вечірки, люди одягають на себе костюми відьм, привидів, дияволів, кішок, кажанів. Популярними розвагами є ворожіння, розповіді про відьом і привидів.
(Учні в костюмах відьм співають пісню, після чого інсценують п'єсу.)
Witches Come On Halloween
Witches come on Halloween,
Witches come to stay.
Here's witch with a tall black hat,
Hey Hey Hey Hey Hey!
Here are the whiskers of her cat,
Watch out new or scream,
Jack-o'-Lantern looking at me,
It is like a dream!
Pumpkins shining bright,
With their candlelight.
Bats and goblins coming too,
Watching out for you - BOO!
The Fountain Of Youth
Scene: Magician's office where they will restore as much of your youth as you want.
Visitor 1: Magician, I want to get back some of my youth.
Magician: Very good, madam. How much do you want back?
Visitor 1: Oh, I want to take off about 10 years of my life.
Magician: Here, drink this and go into the next room and lie down five minutes.   When you come out your ten years will be gone.
Visitor 1: Very well, Magician.
Visitor 2: Magician, is this where you get your youth back?
Magician: Yes, it's.
Visitor 2: Well my youth has left me, and I wont to get him back.
Magician: Well, my dear, I don't have the answer here, but if you go down to the perfume counter at Gracey's, they may be able to help you.
Visitor 3: Magician, I wont to get back my youth
Magician: We aim to please, sir.
Visitor 3: I'd like to get back to my happy boyhood days.
Magician: That can by done. We'll have to use some powerful stuff.
Visitor 3: That's all right with me, doc. Anything to be a boy again.
Magician: Here, drink this, and lie down in the next room.
Magician: Be patient, sir, it will hurt a little, but soon the pain goes.
Magician: Take your time. It won't be long now, before we have the results.
Visitor 3: I'm not crying because of pain... I'm afraid I'll be late for school!
ДЕНЬ УСІХ СВЯТИХ
1 листопада вся католична Європа відмічає велике релігійне свято -День усіх Святих:
- Le Toussaint en France.
- Ein Festtag Allerhiligen im Deutschland.
- All Saints Day in England.
(Звучить органна музика, запалюються свічки.)
З ранку всі йдуть до церкви, де проходить святкова меса.
Після цього свята відмічають день Пам'яті, коли згадують усіх померлих близьких і рідних, ідуть на кладовище, прикрашають могили квітами, запалюють свічки.
НІЧ ВОГНИЩ
Протягом чотирьохсот років 5 листопада у Великій Британі влаштовується ніч вогнищ, для того щоб відзначити невдалу спробу вибуху споруди парламента в Лондоні.
Невелика група католиків вирішила протестувати проти сходження Джеймса I на престол. Для цього вони вирішили влаштувати вибух з метою позбавлення життя короля під час відкриття парламенту. Кілька бочок пороху було закладено під керівництвом Гая Фокеса, найбільш відомого терориста Британії, у погрібах палати лордів.
Але король був попереджений, у погребах парламенту провели обшук, учасники зговору були страчені. 5 листопада проводяться не тільки феєрверки та вогнища, але й символічний обшук погребів споруди парламенту. По всій Британії виготовляють ляльок Гая Фокеса та спалюють їх на великих вогнищах.
11 листопада - день, найбільш багатий різноплановими святами в Західній Європі.
ДЕНЬ ПЕРЕМИРЕННЯ
11 листопада вся Франція відмічає національне свято - День Перемирення. День 11 листопада 1918 р. ввійшов у історію як останній день військових дій Першої Світової Війни. Цей день французи вшановують пам'ять загиблих на війні та покладають квіти до пам'ятників Hевідомому солдату, що розташовані по всій Франції. Вічний вогонь, який горить під Тріумфальною Аркою в Парижі, увічнює не тільки загиблих солдат у Першій Світовій війні, а й горить на честь героїчної боротьби французького народу проти фашистських загарбників та на честь героїв Руху опору у Другій світовій війні.
У Великій Британі День пам'яті загиблих у двох світових війнах і в багатьох конфліктах відмічають у другу неділю листопада. В церквах тривають спеціальні служби, тисячі лондонців збираються в Сенотафі, Воєнний меморіал у Вайнтхоллі, приймають участь у пам'ятній церемонії та зберігають дві хвилини мовчання.
У Сполучених Штатах Америки в цей день відмічають День ветеранів. Біль Матер-Батьківщини, яка втратила своїх синів на полях війни, однаково глибинна та зрозуміла для всіх країн.
- Послухайте, будь ласка, пісню "Альоша" на честь воїнів, загиблих за свою Батьківщину.
Альоша
Слова К. Ваншенкина Музика Є. Колмановського
1. Белеет ли в поле пороша,
Пороша, пороша,
Белеет ли в поле пороша,
Иль гулкие ливни шумят,
Стоит над горою Алеша,
Алеша, Алеша,
Стоит над горою Алеша,
В Болгарии русский солдат.
2. Немало під страшною ношею,
Під страшною ношею,
Немало під страшною ношею,
Лягло безіменних людей,
Але, що стоїть тут Альоша,
Альоша, Альоша,
Але, що стоїть тут Альоша,
Відомо Болгарії всій.

ДЕНЬ СВЯТОГО МАРТІНА
11 листопада відмічають у Німеччині красиве релігійне свято - день святого Мартіна. Як тільки починає смеркати, виходять діти зі своїми батьками з яскраво засвіченими ліхтариками та на визначеному місці зустрічаються з іншими. Це дуже красива процесія, яку очолює святий Мартін, величавий лицар. Декламуються легенди, показують театралізовані вистави історій святого Мартіна. Перш ніж запалити вогонь Мартіна, усі виконують пісню Мартіна, в якій розповідається про добру допомогу Мартіна всім, хто її потребує.
ДЕНЬ ДУРОЩІВ ТА ПУСТОЩІВ
11 місяця 11 дня в 11 годин 11 хвилин у південно-західних регіонах Німеччини починається свято Дурощів і Пустощів. У цей день вулиці святково прикрашаються, всі переодягаються в казкових персонажів, на веселих застіллях та галасливих засіданнях виголошуються жартівливі тости, розповідаються смішні історії, багато співають, танцюють.
ДЕНЬ ПОДЯКИ
Одним з найулюбленіших свят американців є День подяки. Це національне свято. Традиція святкувати День подяки прийшла з XVII ст.  віку, коли англійські колоністи вирішили відсвяткувати кінець першого року в Америці та подякувати Богові за багатий урожай.
З різних міст з'їзжаються рідні до батьківського дому, збираються за святковою вечерею з традиційною індичкою та дякують один одного й Бога за всі ті блага, що вони мають.
День подяки - це свято, коли треба згадати все те, за що ми хочемо подякувати людей, яких ми любимо та шануємо.
(Учні читають Молитву вдячності та пошани на англійській та українській мовах.)
- Ти живий. Це означає, що ти можеш змінити все у своєму житті.
- You are alive. It means, that you can change everything in your live.
- Ти маєш їжу на столі. Це означає, що ти можеш вижити, щоб все змінити.
- You have food at your table. It means you can survive to change everything.
- Тебе любить хоча б одна людина. Це означає, що ти знайдеш мужність, щоб усе змінити.
- You are loved by only person. It means you find courage to change everything.
- Ти живеш у країні, що заохочує досягнення. Це означає, що ти можеш знайти підтримку, якщо хочеш усе змінити.
- You live in the country, which stimulates achievements.
It means, you can find support if you want to change everything.
ДЕНЬ СВЯТОЇ КАТЕРИНИ
Мабуть саме для того, щоб скрасити сірість природи в останні осінні дні проводять у Парижі та багатьох містах Австрії, Німеччини таке веселе та яскраве свято, як день святої Катерини.
Свята Катерина покровителька молодих дівчат. Це свято святкують в магазинах одягу, в ательє, у великих будинках моди. У цей день там не працюють, а проводять бали, танцюють та розважаються. За традицією молоді незаміжні дівчата, котрим уже виповнилося 25 років надівають жовті або зелені берети, щоб привернути увагу нареченого. А якщо на вулицях Парижу побачите ви дівчину з дивною зачіскою або шляпкою, де красуються вітряний млин, старовинний корабель або, навіть, Ейфелева вежа - не дивуйтесь, це теж традиція цього свята.
І наші дівчата пропонують вам поринути в атмосферу Свята Катерини та подивитися колекцію головних уборів, яку вони приготували для Вас.
(Показ моделей головних уборів.)
Закінчуються осінні свята й закінчується наше свято.
І ми бажаємо, щоб наша зустріч залишила у вашій пам'яті приємні, радісні спогади як пісня з репертуару Джо Дасена "Баб'є літо". Цю чудову пору року в Європі та в Америці часто називають "індійське літо" - "l'ete indien".
(Звучить пісня "L' ete indien".)
L'ete indien
Tu sais, je n'ai jamais ete aussi heureux que ce matin-la
Nous marchons sur une plage un peu comme celle-ci
C'etait l'automne, un automne ou il faisait beau
Une saison qui n'existe que dans le Nord de l'Amerique
La-bas on l'appelle l'ete indien
Mais c'etait tout simplement le notre
Avec ta robe longue tu ressemblais
A une aquarelle de Marie Laurencin
Et je me souviens, je me souviens tres bien
De ce que je t'ai dit ce matin-la
Il y a un an,y a un siecle, y a une eternite
On ira ou tu voudras, quand tu voudras
Et on s'aimera encore,lorsque l'amour sera mort
Toute la vie sera pareille a ce matin
Aux couleurs de l'ete indien
Aujourd'hui je suis tres loin de ce matin d'automne
Mais c'est comme si j'y etais.je pense a toi.
Ou es-tu?Que fait-tu?Est-ce que j'existe encore pour toi?
Je regarde cette vague qui n'attendra jamais la dune
Tu vois,comme elle je reviens en arriere
Comme elle je me couche sur le sable
Et je me souviens, je me souviens des marees hautes
Du soleil et du bonheur qui passaient sur la mer
Il y a une eternite, un siecle, il y a un an
On ira ou tu voudras, quand tu voudras
Et on s'aimera encore lorsque l'amour sera mort
Toute la vie sera pareille a ce matin
Aux couleurs de l'ete indien.
- Дякуємо вам за увагу, любі друзі! До нових зустрічей!
- Merci beaucoup a votre attention! A bientot, chers amis!
- Thanks a lot for your attention,dear friends.We are glad to see you soon.
- Vielen Dank, liebe Freunde! Bis bald! Tschuss!
ТЕМАТИЧНИЙ ВЕЧІР "ЗИМОВІ СВЯТА ТА ТРАДИЦІЇ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ"
Тематичний вечір "Зимові свята та традиції в Західній Європі" пройшов у такій послідовності:
I. Вступне слово викладачів
II. Хід вечора
•    Свято святого Миколая;
•    Різдво;
•    Новий рік;
•    День святого Валентина;
•    Карнавал.
III.Заключне слово ведучих і викладачів
Обладнання: костюм Діда Мороза, прикрашена ялинка, подарунки, макет каміну, новорічні віночки, святкові надписи: "Prosit Neujahr", "Bonne et Annee", "Happy New Year", святковий пиріг до "Свята Короля", газета присвячена Дню святого Валентина та прикрашена зразками "Валентиночок", магнітофон, музичний інструмент.
Місце проведення: святково прикрашена велика аудиторія, актовий зал чи читальний зал бібліотеки.
Вступ викладачів
- Добрий день, дорогі друзі! Bonjour, chers amis! Guten Tag, liebe Freunde! Hello, dear friends!
- Уже стало традицією кожного року проводити вечори, свята іноземних мов, де ви більш детальніше узнаєте про традиції, повсякденне життя та особливості побуту тих країн, мови яких ми вивчаємо. Сьогодні ми розповімо вам про зимові традиції та свята у Західній Європі.
- Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.
Нерозривна зі звичаями народу, народна творчість. Саме через народну творчість, через пісні, вірші ми будемо милуватися красою мов, які ми вивчаємо, захоплюватися різноманіттям традицій і звичаїв. Ви зрозумієте, що незважаючи на відстань, французький, англійський і німецький народи, також як український і російський, прагнуть до миру, злагоди, теплоти сімейних відносин і взаєморозуміння. Усі вони мають багато спільного, вони схожі один на один.
(Виходять ведучі-учні)
- На порозі очікувана зима.
Зима... Уже падає перший сніг, білий і пухнастий, наступають морози, покриваються кригою річки.
- Це мабуть найбільш улюблена пора для малюків. Бо це не тільки гра в сніжки, ліплення Снігової баби, катання на санчатах і ковзанах. Це - ще жадана зустріч з Дідом Морозом, подарунками.
- А дорослі разом з дітьми чекають найкращих змін у житті, сподіваються на здійснення мрій у Новому році.
А снег идёт
1.    А снег идёт, а снег идёт
И все вокруг чего-то ждет.
Под этот снег, под тихий снег
Хочу сказать при всех.
2. Ко мне любовь мою принес
Наверно, добрый Дед Мороз.
За то, что ты в моей судьбе,
Спасибо, снег тебе.
3. Mein lieber schoner Hauptmensch,
Sieh mal mit mir auf diesen Schnee.
So fein ist er,
Ich liebe dich,
Daruber schweige ich.
4. La neige tombe } 2
І11 fait froid
Autour de moi
Et pour mon reve
Et mon amour,
Merci, la neige, a toi.
5. It's snowing, it's snowing,
And everything waits something,
Тhat is the way my love begins
Which І will give to you.
6. Мені любов мою приніс
Напевно, добрий Дід Мороз
За те, що ти в моїм житті
Спасибі, сніг, тобі.
- Новорічні зимові свята у Німеччині починаються 6 грудня. Це -День святого Миколая - день пам'яті єпископа Ніколауса із Мірна. Він жив у IV ст. й особливо турбувався про дітей.
- Ще звечора хлопчики та дівчата ставлять біля дверей свої чобітки та черевички. Вони хочуть, щоб Ніколаус заповнив їх солодощами та фруктами.

- Я ношу з собою повний ландух з подарунками для хороших дітей, а для неслухняних маю прут. А в цій великій книзі (показує книгу) я читаю, що хорошого або поганого вони зробили. Але найчастіше все ж одержують подарунки.
- І починається самий хвилюючий та довгоочікуваний період зимових свят - підготовка до Різдва.
- У Німеччині чотири тижня до Різдва називаються адвентом. Всі готуються до свята, роблять Різдвяні вінки з гілок ялинок та вставляють в них 4 свічки. Кожну неділю під час адвенту запалюють одну свічку, а в вечорі 24 грудня горять всі чотири свічки різдвяного віночка.
З давніх часів Різдво було релігійним святом. Це був день спогаду про народження Ісуса Христа. Але в наш час це свято поповнилось новим змістом.
Різдво зараз перш за все - це велике сімейне свято. У Франції, Німеччини, Англії, як країн католічного віросповідання починають святкувати Різдво 24 грудня. Готуючись до цього свята, прикрашають вулиці та будинки різнокольоровими гірляндами та прикрасами, біля церкви та на площах роблять невеличкі панорами з біблейського сюжету про народження Ісуса Христа.
Проводяться різдвяні ярмарки де всі купують різдвяні подарунки для рідних, дітей та друзів.
Напередодні Святого вечора всі йдуть до церкви.
В Європі Різдво, Святий вечір святкується у вузькому сімейному колі.
У Франції воно пов'язано з такими традиціями, що поважаються та зберігаються у кожній сім'ї. Це - новорічна ялинка, "l'arbre de Nоеl", новорічне поліно, що горить у Різдво та його попелу приписують особливі якості, різдвяна вечеря - "Le Reveillon" та звісно - Дід Мороз, який у Франції називається "Pere Noеl".
Гілки омели прикрашають будинки французів, їх підвішують до стелі, за давньою традицією омела оберігає від хвороб і приносить щастя.
Традиційне різдвяне меню французів - устриці, ікра, індичка, фарширована їстівними каштанами, салати, сири, торт або тістечка у формі різдвяного поліна.
А діти увечорі 24 грудня ставлять свої башмаки біля камінів, бо за легендою Pere Noel улітає вночі в будинок через камінну трубу.

У Німеччині традиційні Різдвяні блюда такі: печений гусак, різдвяний пиріг, пряники, різноманітне печиво. А подарунки кожен член сім'ї знаходить під святково прикрашеною ялинкою. Діда Мороза називають у Німеччині - Різдвяний Дідусь (Weihnachtsmann) з білою бородою в червоному пальто з капюшоном, та лантухом за плечем.
А в південній Німеччині подарунки приносить Христос - немовля (das Christkind) з янголами.
У Великій Британі менше державних свят, ніж в інших європейських країнах. Найбільш популярне свято - це Різдво (Christmas). Слово "Christmas" походить від "Christes maesse" давньої англійської фрази, що означає "Меса Христа". Кожен рік народ Норвегії дарує Лондону подарунок за допомогу під час війни.
Це - велика різдвяна ялинка, більш ніж 15 футів, що яскраво прикрашена, стоїть на Трафальгарській площі.
Перед Різдвом групи людей ходять із будівлі в бу-дівлю. Вони збирають гроші на благодійні потреби та співають традиційно різдвяні гімни.
(Звучить Різдвяний гімн у виконанні учнів.)
Christmas Carol
I heard the bells on Christmas Day
Old English tune Words by Longfellow
I heard the bells on Christmas Day
Their old familiar carols play,
And wild and sweet
The words repeat
Of peace on earth, good - will to men!
Але найбільш гучніше й веселіше святкує Захід Новий рік (Nouvel An, Neujahr, New year). Гремлять фейерверки та музика. Зазвичай це свято святкують з друзями в ресторанах, кафе, барах.
 (У кінці пісні хлопці вигукують: "Bonne Annee!", "Bonne sante!", "Heureuse Annee!", "Au gui, l'an neuf!", "Que vos reves se realisent!".)
У Паріжі прихід Нового Року вітають клаксонами автомобілів, що лунають у тиші 365 разів. 1 січня у Франції - неробочий день. У цей день обмінюються подарунками з рідними, близькими та друзями. Відправляють святкові вітальні листівки.
У Німеччині опівночі звонять колокола, усі вигукують "Prosit Neujahr!" ("З Новим роком") та святкові феєрверки різнокольоровими барвами освітлюють небо над містами й селами. На вулицях шумно, весело, фантастично красиво.
Пропонуємо вам відеозапис святкування Нового року в місті Дортмунд Німеччини.
(Показ відеоепізоду.)
Чудовий символ Новорічного свята - прикрашена свічками, гірляндами, іграшками, ялинка (Tannenbaum), є у кожній родині. Про її красу літом і взимку, завдяки вірності яскравій зеленій хвої, про сповнення мрій співається в пісні "О, Таnnenbaum".
Новий рік (New Year) менш популярний у Британі, ніж Різдво. Але у Шотландії - це саме велике свято року під назвою Хогманей (Hogmanay), коли люди виходять на вулицю та зустрічають Новий рік піснями й танцями.
Існує повір'я, що перший чоловік, який прийшов до вас у новорічний день, може принести вдачу, особливо, якщо він прийде з окрайцем хліба, вугіллям і рибою.
(Звучить вірш, "The Grand New Year".)
The Grand New Year (by H.E. Holdsworth)
1. It's coming, bous,
It's almost here.
It's coming, girls,
The Grand New Year.
2. A year to be glad in
Not to be sad in,
A year to live in
To gain, to give in.
3. A year for trying
And not for sighing
A year for striving
And hearty thriving.
4. It's coming, boys,
It's almost here.
It's coming, girls,
The Grand New Year.
Дуже полюбляють у Франції 6 січня - ''Свято королів" - La fete des Rois. Це дуже давне традиційне свято, яке святкується в колі сім'ї.
Кажуть: "тянути короля", це означає - ділити пиріг (довгий і тонкий), де запечен боб (часто боб або маленьку фігурку виготовляють із фарфору). Цей пиріг називають "королевською галетою" ("la gallette des Rois").
Це дуже веселе свято. Пиріг розрізають на всіх членів сім'ї і, той хто знайшов боб, обирається королем. Він обирає собі королеву, ї в цей вечір усі виконують його примхи та накази, звісно шуткові.
2 лютого в деяких англомовних країнах відмічається Свято сурка.
Уважається, що з допомогою тіні сурка можна з'ясувати час, коли прийде весна.
(Учень виконує вірш "My Shadow.")
І have a little shadow that goes in and out with me,
And what can be the use of him is more than I can see.
He is very, very like me from the heels to my head;
And I see him jump before me, when I jump into my bed.
14 лютого в Західній Європі, а в останні роки і в Росії та Україні святкують День закоханих - "День святого Валентина". Існує декілька легенд про цей день. Згідно з однією легендою, Валентин був італійським епіскопом. Його було ув'язнено за те, що він таємно вінчав закоханих, що було заборонено законами Римської імперії. 14 лютого його спалили на вогнищі. З того часу цей день римляни почали відзначати як свято обирання коханого чи коханої.
У наш час в День святого Валентина висловлюють свої почуття любові й прихильності друзям, родичам, коханим. Символом цього дня стали яскраво-червоні серця, купідони, стріли, букети троянд, звичайно ж валентинки, що можна купити, а можна зробити своїми руками, що завжди приємніше.
У всі часи поети схилялися перед любов'ю. Пропонуємо вашій увазі освідчення в коханні Іоганна Гьоте
So liebt die Lerche
Gesang und Luft,
Und Morgenblumen
Den Himmelsduft,
О Lieb, o Liebe!
Sogolden schon,
Wie Morgenwolken
Auf jenen Hohn!
Du segnest herrlich
Das frische Feld,
Im Blutendampfe
Die volle Welt.
О Madchen, Madchen,
Wie lieb ich dich!
Wie blickt dein Auge!
Wie liebst du mich!
Wie ich dich liebe
Mit warmem Blut,
Die du mir Jugend
Und Freud und Mut
Zu neuen Liedern
Und Tanzen gibst.
Sei ewig glucklich,
Wie du mich liebst!
Поети складали вірші, музиканти - пісні, а закохані співали романси.
(Учень виконує французький романс.)
- A про своє кохання англійський поет розповідає так.
(Звучить вірш.)
О, my Love's like a red, red rose
That's newly sprung in June:
О, my Love's like the melody
That's sweetly played in tune.
As fair art thou, my bonny lass',
So deep in love am I
And I will love thee still, my dear,
Till all the seas gang dry.
Till all the seas gang dry, my dear,
And the rocks melt with the sun;
Fwill love thee still, my dear,
While the sands of life shall run.
And fare thee well, my only Love!
And fare thee well a while!
And I will come again, my Love,
Though it were ten thousand mile.
Robert Bums
Зимові свята закінчувалися карнавалом, проводжали зиму шумно та весело: з балами, музикою, веселими перевдяганнями.
(Виходять усі учасники свята в масках, з бенгальськими вогниками та хлопавками та співають заключну пісню)
Карнавал
Где-то когда-то был праздник большой,
Там веселились с открытой душой.
Песни и танцы, шутки и смех -
Праздник на площади, праздник для всех
Кто-то на ноты слова положил
Скрипку купил, барабан одолжил
И в этой песне он праздник назвал
Словом веселым, чудным - карнавал.
Припев:
Ах, карнавал, удивительный мир,
Где перемешан Париж и Берлин.
Если ты с нами хоть раз танцевал,
Снова приедешь на наш Карнавал.
* * *
Le Carnaval, c'est le monde merveilleux
Ou le jeu oral est toujours serieux.
Masques et rythmes, chansons sans finale
Nous reviendrons au Carnaval.
Ach, Karneval, wunderschonistes Fest.
Hier vermischen Paris und Berlin.
Wenn du ein frohlicher, lustiger Mensch,
Kommst du vielmal zu uns schon(em) Karneval.
Oh, carnival, it's a wonderful time
Where we meet you with honour and love,
If you were dancing all wer the night
You will again come at the carnival.
Ведучі. Ми вдячні вам за увагу. До нових зустрічей!
(Співаючi кидають у зал серпантин та різнобарвні кульки.)